ГОЛОВНА СТОРІНКА
|
Юрисдикція (лат. jurisdictio, від jus (juris) — право + dico проголошую):
|
|
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права. У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права. Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти. Закони —... Читати далі » |
|
Зако́н (рос. закон, англ. law, англ. principle, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); встановлене законодавчим органом (парламентом) загальнообов’язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну сил... Читати далі » |
|
Ко́декс (лат. codex — книга) — cукупність законів у якій-небудь галузі права. Кодекс — кодифікований нормативно-правовий акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі права. Кодифікація — вид систематизації нормативно-правових актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає у їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і суперечностей, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акту. Різновидами кодифікації є кодекс, ... Читати далі » |
|
Зако́нода́вство . Встановлення, видання законів. 2. Сукупність усіх законів, нормативно-правових актів що чинні, діють у якій-небудь державі. Законодавство в широкому розумінні — система нормативних правових актів, що діють в країні, включаючи не тільки законодавчі, але і підзаконні нормативні ... Читати далі » |
|
Суд — державний орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і рішення цивільних, кримінальних, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку. КласифікаціяВід судів загальної юрисдикції відрізняють спеціалізовані суди, що розглядають особливі категорії справ: військові, арбітражні (торгові, господарські, комерційні), митні, податкові, по трудових спорах, адміністративні, ювенальної юстиції тощо. Особливий різновид судів — конституційні суди, головною функцією яких є конституційний контроль. У деяких країнах конституц... Читати далі » |
|
Адвокат, або також правник (лат. advocatus, той хто допомагає, особливо на суді) — особа, що надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, провадить справу у суді. Умови для здійснення діяльностіАдвокатська діяльність в Україні регулюється законом Про адвокатуру [1]. Згідно нього адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката... Читати далі » |



